Крізь попелу пелену
Шляхом кривавих доріг
Заледенілий подих кришталевої темряви
Студить кров у наших серцях
Крижаним вітром сковує наші тіла... Навік
Смерті устами мовить півночі зоря
Крізь чорні пальці заледенілих долонь
Кривавих сліз багряний кришталь
Падає на землю морозною росою
З очей потьмянілих, з безодні дзеркал
З пустелі божевільних примар
Обіймає пам'ять чорним забуттям
З очей потьмянілих, з безодні дзеркал
З пустелі божевільних примар
Привидом сірим смертельна печаль