Між курганами в чорнім полі
Багряний брудний пісок
Струнке павутиння самотності
Чорного дерева стогони
Крила темряви зорі
Хижі тіні кидають
Окови полону рвуться
Виносять на повітря свободи
Холодний місяць над землею
Хрипить над нею стомлено спиною
Світ гине від вогню та спеки
Та забирає мрії за собою
Через вогонь мчить вершник
Між курганами в чорнім полі
Багряний брудний пісок
Струнке павутиння самотності
Чорного дерева стогони
Через вогонь мчить вершник
Холодний місяць над землею
Хрипить над нею стомлено спиною
Світ гине від вогню та спеки
Та забирає мрії за собою
Через вогонь мчить вершник
Крізь крила темряви зорі
Холодить вогонь залізо думки
Між курганами в чорнім полі